MONATIK - Люди… Камені…

О, Боже, як хотів би я побачити світ
Де люди вільні, як теплий вітер
Який шепоче танцюючим квітам
А вони дарують зимою літо

О, Боже, як хотів би я побачити світ
Де не просто дають обіцянки
Ми обіймаємось до самого ранку
Зустрічаючи сонце

Але люди, як камені
Чекають на щастя
Заростаючи травами

Є люди як гавані
Чекають на ті кораблі
Які не вийшли в плавання
Але все буває, може і прийдуть

Вірю, прийде час і ми побачимо світ
Де розуміють усі наші мрії
Ми перетворюємо їх в надії
Лиш побачивши твої очі

Вірю, прийде час і ми побачимо світ
Де по-справжньому можна літати
Не озираючись на вчорашнє
За це можливо віддати усе

Але люди, як камені
Чекають на щастя
Заростаючи травами

Є люди як гавані
Чекають на ті кораблі
Які не вийшли в плавання
Але все буває, може і прийдуть